Домашню аптечку зазвичай збирають хаотично: щось лишилось після хвороби, щось порадила сусідка, щось купили «про запас» і забули. Через рік половина непридатна, а потрібного під рукою немає. Розберімо, що справді має лежати вдома.

Базовий набір: 12 позицій

Це мінімум, який закриває більшість побутових ситуацій — від подряпини до застуди. Конкретні препарати підбирайте разом із лікарем: у кожної групи є свої обмеження за віком і станом здоров’я.

  • Жарознижувальне на парацетамолі — для дорослих і окремо в сиропі, якщо в домі дитина.
  • Знеболювальне на ібупрофені — друга лінія, коли парацетамол не допоміг або є запалення.
  • Антисептик для шкіри — хлоргексидин або декаметоксин. Йод і зеленка потрібні рідше, ніж здається.
  • Стерильні бинти й марлеві серветки — принаймні два розміри.
  • Пластирі — звичайні й бактерицидні, кілька розмірів.
  • Еластичний бинт — для розтягнень.
  • Сорбент — при харчових отруєннях.
  • Засіб для регідратації — порошок для відновлення водно-сольового балансу. Найважливіше при кишкових інфекціях, особливо в дітей.
  • Антигістамінне — на випадок алергічної реакції.
  • Спрей від закладеності носа — з позначкою, для дорослих чи для дітей.
  • Термометр — електронний або інфрачервоний.
  • Ножиці, пінцет, одноразові рукавички — банально, але саме їх ніколи немає в потрібний момент.

Що додати, якщо в домі дитина

Дитячі форми — це не «доросле, але менше». Дозування рахують за вагою, а не за віком, і форма випуску має значення: сироп, суспензія, свічки або порошок для розчину. Тримайте окремо:

  • жарознижувальне в суспензії з мірним шприцом;
  • сольовий розчин для промивання носа;
  • регідратаційний порошок — обов’язково;
  • гель або мазь від укусів комах.

Мірний шприц чи ложку зберігайте разом із флаконом. Чайна ложка — не одиниця вимірювання: різниця між «неповною» і «з гіркою» може бути дворазовою.

Що НЕ варто тримати «про запас»

  • Антибіотики. Їх призначає лікар під конкретного збудника. Залишки з минулого разу — найчастіша причина того, що наступного разу препарат уже не працює.
  • Рецептурні препарати «на всякий випадок». Якщо їх не приймають курсом зараз — вони не потрібні в аптечці.
  • Половинки блістерів без упаковки. Без коробки ви не знаєте ні назви, ні терміну придатності.

Ревізія двічі на рік

Поставте нагадування в телефоні — навесні й восени. Порядок дій простий:

  • викиньте все прострочене й усе без упаковки;
  • перевірте, чи не змінився вигляд ліків: сироп помутнів, таблетка розкришилась, крем розшарувався — це привід викинути навіть у межах терміну;
  • докупіть те, що закінчилось;
  • перевірте, чи не змінилась вага дитини — можливо, дозування вже інше.

Ліки не викидають у смітник чи каналізацію. У багатьох аптеках є контейнери для утилізації — запитайте там.